Художнє оформлення виробу. Випалювання на деревині.

 
 

Художнє оформлення виробу. Випалювання на деревині.




Тема: Художнє оформлення виробу. Випалювання на деревині.

Дата та час проведення:


Мета заняття: Засвоєння знань про види оздоблення виробів , принцип дії приладу для випалювання на деревині; формування прийомів випалювання на деревині. Виховувати акуратність під час виконання оздоблюваних робіт тощо.

Об’єкт навчальної праці: кухонна дошка (кухонна поличка), виріб виготовлений гуртківцями.

Обладнання: Прилад для випалювання, зразки малюнків для перенесення на виріб, наждачна шкурка з нульовим зерном.

Тип заняття: Комбіноване.

Орієнтовний план проведення заняття.
І.Організаційна частина
ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів
ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності
IV. Повідомлення теми, мети, завдань заняття
V. Вивчення нового матеріалу
VI. Практична робота
VII. Підсумок заняття

Хід заняття
І.Організаційна частина.
– перевірка присутніх
– призначення чергових

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду гуртківців (методом бесіди з’ясовують питання):
1. Які найбільш суттєві недоліки має деревина як матеріал?
2.Подивіться уважно на будь-які вироби з деревини: вікна, двері, меблі, іграшки. Якого вони кольору? Чому вони мають такий колір? (Усі вони пофарбовані різними фарбами або покриті лаками).
3. Як на вашу думку для чого це роблять? Чи захищає таке фарбування деревину від псування?
4.Чи потрібно захистити виріб (кухонну поличку) від псування?
5.Як ви пропонуєте це зробити?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.
Щойно у нашій бесіді ви зрозуміли ( власне самі дали відповідь на запитання) для чого потрібно оздоблювати виріб. Крім того, у подальшому, проектуючи будь-який виріб з деревини або металу чи будь-якого іншого матеріалу, процес його виготовлення буде завершуватись оздобленням. Отже здобуті уміння на цьому та наступному уроці будуть вам потрібні упродовж всього часу вашого навчання у нашому Будинку творчості.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
Керівник записує на дошці тему заняття, повідомляє ( або записує) навчальні завдання:
- називати види оздоблення виробів з деревини, фанери, характеризувати фарби, які застосовують для оздоблення виробів;
- визначати поняття про принципи дії приладу для випалювання;
- оздобити виріб випалюванням по контуру найпростішим декором.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:
а) Види оздоблення.
б) Випалювання по дереву
а) Потрібна якість остаточної обробки столярних виробів залежить від їх призначення. Так, ящики для посилок, інструментів, цвяхів тощо цілком досить обробити рубанком. Різні підставки для приладів, ослінчики, дешеві меблі тощо фарбують, більш дорогі лакують. Але є чимало таких столярних виробів, зовнішні поверхні яких обробляють особливо старанно. Це – вироби з дорогих порід деревини, рами до картин, столики до шахів, декоративні речі з різьбленням на деревині тощо.
Після остаточної обробки вироби набувають гарного вигляду. Крім того, плівка фарби або лаку захищає вироби від зволожування, розтріскування, розклеювання від дії сонячних променів, а також від грибків та шкідників. Чим краще оброблено поверхню виробу тим краще він зберігається.
Розрізняють такі види оздоблення виробів з деревини:
- столярна обробка (прозора);
- полірування;
- обробка-імітація;
- художньо-лицьове;
- малярне фарбування (непрозоре фарбування).
Для малярного фарбування користуються клейовими, олійними та емалевими фарбами. Вікна, двері, меблі (кухонні, столові, лікарські, шкільні та ін.), які треба періодично мити, а також спортивний інвентар фарбують олійними фарбами. Спочатку виріб готують до фарбування, для чого поверхню зачищають шліфувальною шкуркою в ручну або на спеціальних шліфувальних верстатах.
Якщо застосовують масляні фарби, то виріб покривають здебільшого двома-трьома шарами фарби. Перший шар наносять більш рідкою фарбою, а другий – густішою.
Олійні емалі дуже чутливі до зміни температури та вологості, від яких вони швидко псуються.
Нітроемалі вологостійкі. Їх наносять тільки розпилювачами, тоді як олійні фарби та емалі можна також наносити пензлями.
б) Випалювання – один із видів художнього оздоблення дерева. Його застосовують при виготовленні сувенірів, меблів та різних дрібних виробів з дерева.
Перед випалюванням заготовку (місце на виробі) зачищають наждачною шкуркою і наносять малюнок. Випалюють малюнок випалювальним апаратом з нагрівальним наконечником 1, закріпленим у пластмасовій ручці.
Ручку з нагрівальним пером тримають у правій руці, як олівець. Пером починають працювати, якщо воно нагрілось до темно-червоного кольору. Нагрівання пера регулюють ручкою від положення менше до положення більше. Треба пам’ятати, що коли перо нагріється до яскраво-червоного кольору, воно може перегоріти.
Працюючи випалювальним апаратом, треба пам’ятати таке:
1.Прилад можна вмикати тільки з дозволу учителя.
2.Перед вмиканням приладу все має бути готовим для випалювання.
3.Перо має бути розжарене до темно-червоного кольору.
4.Після 10…15 хвилин випалювання прилад вимикати на 2-3 хвилини.
5.Періодично провітрювати приміщення.
6.Забороняється залишати прилад увімкнутим.

VI. Практична робота.

Завдання. Випалювання візерунку на кухонній дошці, або власному виробі.

Вступний інструктаж.
Пояснити послідовність виконання роботи:
• за допомогою копіювального паперу перенести зображення малюнка на одну із сторін виробу;
• поставити випалювальний апарат праворуч від себе, установити ручку в положення М і ввімкнути вилку в мережу;
• повертаючи ручку в бік положення Б, довести розжарення пера до темно-червоного кольору;
• короткими рухами пера виконати малюнок;
• під час роботи не слід сильно тиснути на перо, оскільки після нагрівання воно може зламатись.

Поточний інструктаж:
• акцентую увагу дітей на те, що тонкі лінії можна виконати, якщо ставити маленькі точки однакового розміру при середньому нагріванні пера;
• товсті лінії утворюються при більш високому нагріванні пера, яке рухають більш повільно;
• товщину ліній, при певній температурі пера, можна змінювати в залежності від швидкості руху пера – швидкий рух дає тонку, і повільний – товсту лінії.
• нагадую про правила техніки безпеки під час роботи з приладом.

Заключний інструктаж:
• демонстрація кращих робіт;
• недоліки допущені в роботі та шляхи їх усунення.

VII. Підсумок заняття.
7.1 Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи):
1.Що нового дізналися на занятті?
2. Які практичні операції виконували?
7.2 Заключна частина:
• перевірка та обговорення зробленої роботи;
• поради, усунення недоліків;
• прибирання робочого місця;


Создан 03 фев 2009



  Комментарии       
Всего 1, последний 6 лет назад
--- 07 апр 2011 ответить
nufvtbuhbgtfv6byfgty
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником